ВУЗ ШАГ

               

 

 

Сторінка психолога

   

Практичний психолог ДНЗ № 7  -  Кизименко Юлія Іванівна

Освіта: вища

Спеціальність: практичний психолог

 

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст 

 

 

 

Адаптація до дитячого садка

 

       В житті дитини настає період, коли їй доведеться відвідувати дитячий садок. У період адаптації у дитини відбувається зміна динамічних стереотипів - раніше сформованих звичок та устрою життя. Додайте до цього й так звану імунну та фізіологічну зміну, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні - відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби. Для того щоб адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що незабаром у його житті настануть зміни.

       Середній строк адаптації - 7-10 днів в ясельному віці; з 3 років - 2-3 тижні; 5-6 років -1 місяць. Виникнення у дитини стійкого "адаптаційного синдрому" свідчить про її неготовність до виходу із сім'ї.

       Запам'ятайте кілька правил, яких Ви повинні по можливості дотримуватися для прискорення періоду адаптації:

1. У перші декілька тижнів не залишайте малюка в дошкільному колективі на цілий день, якомога раніше забирайте малюка додому (до прогулянки, до обіду, до сну, відразу після сну).
2. Створіть спокійний, безконфліктний клімат для дитини в сім'ї.
3. Створіть вдома, по можливості, той самий режим, який існує в дитячому саду. Режим дня групи є в куточку батьків, або запитайте у вихователів.
4. Набагато скоротіть перегляд телевізійних передач.
5. Якомога раніше повідомте лікаря і вихователя про особистісні особливості малюка.
6. Не обговорюйте у присутності дитини вихователів, бо педагог втратить авторитет в очах дитини. Крім того знайте, все що Ви говорите або робите вдома при дитині, може стати надбанням громадськості.  Адже Ваш малюк поспішає поділитися з вихователем і одногрупниками всім, що дізнався і побачив нового.
8. Щовечора цікавтеся у дитини про те, як пройшов день, що сталося нового і цікавого.
9. Говоріть дитині, що вона вже доросла.
10. Давайте дитині із собою улюблені іграшки (але будьте готові до того, що вони можуть забруднитися або зламатися).
11. Підтримуйте самостійність дитини вдома.
12. Придумайте ритуал «прощання» перед відвіданням садка.
13. Зустрічайте дитину з посмішкою.
14. Розповідайте дитині якомога більше доброго про садок, поділіться своїм досвідом.
15. Навчіть дитину навичкам самообслуговування (складання іграшок, одягання, прийом їжі тощо)
16. Якщо період адаптації у вашої дитини затягнувся на дуже тривалий час, зверніться до психолога дитячого садка. Психолог проведе з вашою дитиною корекційну роботу (тренінг, який складається з декілька цікавих ігор) спрямовану на прискорення періоду адаптації до умов дитячого садка.
       Чого не потрібно робити:
 - негативно відгукуватись про спеціалістів закладу,
 - наказувати вдома дитину за капризи в садку,
 - виявляти тривогу, неспокій, плакати з приводу важкого звикання малюка,
 - забороняти контакти з іншими дітьми,
 - залякувати дитину дитячим садком.

 

       Бажаю Вам і Вашій дитині удачі при входженні в колектив однолітків.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ГІПЕРАКТИВНИХ ДІТЕЙ

• У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи . Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах . • Уникайте повторень слів «ні» і «не можна» . • Говоріть стримано ,спокійно і м’яко . • Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу ,щоб вона могла його завершити. • Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію. • Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги. • Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові . • Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах ,на ринках ,у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив . • Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером . Уникайте неспокійних , гучних приятелів . Оберігайте дитину від стомлення ,оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання гіперактивності . Давайте дитині можливість витрачати надлишкову енергію . Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі : тривалі прогулянки ,біг ,спортивні заняття.
 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ІЗ ФОРМУВАННЯ В ДІТЕЙ АДЕКВАТНОЇ САМООЦІНКИ

• Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого. • Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. • Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її. • Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього. • Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи. • Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).
 

 

ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ ПОВЕДІНКИ ІЗ СОРОМ'ЯЗЛИВИМИ ДІТЬМИ

• Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей. • Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій. • Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах. • Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате , ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЗАМКНУТИХ ДІТЕЙ

• Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми. • Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною. • Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.